Триває Всеукраїнський місячник "Шкільна бібліотека - за здоровий спосіб життя"

Понеділок – п’ятниця
з 9.00 до 16.00

Є твори, які виховали не одне покоління. Книги для школярів формується світогляд дитини, роблять його соціально активним. У 2017 році, як ніколи, велика кількість книжок «святкують» ювілей:

Указом Президента України 2017 рік проголошено Роком Японії в Україні Було обрано офіційний логотип «Року Японії в Україні», присвяченого святкуванню 25 річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною. Цей логотип створений японським графічним дизайнером паном Томоо Каваі. Головним мотивом стали національні прапори обох країн. Хіномару (японська назва прапору Японії ) і пасхальне яйце притуляються один до одного, чим символізують дружні відносини між Японією та Україною. Даний дизайн було обрано серед 32 інших пропозицій, представлених на розгляд Посольства Японії. Не багато хто знає чому Японію називають "країною сонця що сходить", крім того, що це найбільш східна держава і вони перші на землі зустрічають сонце, так і сама назва країни японською, а так само їх національний прапор позначає сонце. Пропонуємо Вам ознайомитися з нашою добіркою цікавих фактів про Японію >>>.

ЖЮЛЬ ВЕРН

Жюль Габріель Верн народився 8 лютого 1828 в місті Нант (Франція) в сім’ї адвоката. У 8 років Жуль Верн почав навчання спочатку в семінарії Сен- Станіслав, а потім в Нантському ліцеї, де він отримав класичну освіту, що включала в себе знання грецької та латини, а також риторику, співи та географію. У 1849 році Жуль Верн отримав ступінь ліценціата права, так як батько-адвокат наполягав на отриманні юридичної освіти.

Але Жюль Верн не починав адвокатську практику, адже під час навчання почав писати п’єси, оповідання, комедії. Вперше його п’єса була поставлена в 1850 році, а першим надрукованим твором став роман із серії «Незвичайних подорожей» e 1863 році. Верн випробував безліч професій, але не переставав писати.

Перший роман Жюль Верна приніс йому великий успіх. Надихнувшись позитивними відгуками, письменник продовжив створювати пригодницькі романи, наповнені науковими чудесами . Верн постійно подорожував: США, Середземноме море, різні куточки Європи.

Жюль Верн написав 66 романів, безліч повістей, п’єс. Безліч романів Жюль Верна були екранізовані. Серед найвідоміших творів — «Таємний острів», «П’ятнадцятирічний капітан», «Подорож до центру Землі», «Із Землі на Місяць», «Діти капітана Гранта», «20000 льє під водою», «Навколо світу за 80 днів» та багато інших.

(Джерело: http://dovidka.biz.ua/zhyul-vern- biografiya-skorocheno/Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua)

Всеволод Нестайко – майстер пригодницької прози

Всеволод Нестайко – класик дитячої літератури, який органічно вписався у сучасний літературний процес своїми творами. Він автор 30-ти різножанрових художніх текстів: повістей, оповідань, казок, п’єс. Талановиті твори, написані в радянський період, автор перевидав у новій редакції, вдихнувши нове життя і позбавивши твори ідеологічних нашарувань. Зокрема, це трилогія «Тореадори з Васюківки», повісті «Одиниця з обманом», «П’ятірка з хвостиком». Уже за часів незалежної України Всеволод Нестайко написав більше десятка нових талановитих творів: повісті «Супер «Б» з «фрикадельками», збірку детективів «Таємничий голос за спиною», повість «Казкові пригоди Грайлика», «Чарівний талісман», повісті-казки «Чорлі», «Чарівні окуляри», детективну казку «Ковалі Щастя, або Новорічний детектив», продовження популярної повісті «Найновіші пригоди Косі Вуханя та Колька Колючки» та «Дивовижні пригоди незвичайної принцеси» та інші. Всеволод Зіновійович один із перших «живих класиків», чиї твори з’явилися у шкільній програмі. Це були «Тореадори з Васюківки», у якому головні персонажі — не пригладжені штамповані піонери-відмінники, а звичайні, оптимістичні й веселі хлопці-непосиди, шукачі пригод. Такий прорив у найбільш консервативній галузі — літературній освіті — стався уже в 90-ті роки, коли Україна звільнялася від радянських абсурдних догм і концепцій завдяки колективу науковців, методистів, учителів під керівництвом Н. Волошиної.

Нині за шкільною програмою учні вивчають «Тореадори з Васюківки» (пропонується 1-4 розділи). У списку додаткової літератури для читання автори програм пропонують учням такі тексти В. Нестайка, як «Чарівний талісман», «Неймовірні детективи», «Казкові пригоди й таємниці», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з 13 квартири».

160-річчя від дня народження видатного культурного діяча і науковця Івана Франка

Насамперед треба наголосити на багатогранності життя Івана Франка, який водночас є поетом, прозаїком, драматургом, публіцистом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем і науковцем. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури.

Сюжети для творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури – зі Сходу, античної доби, Ренесансу. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами.

Перу письменника належить понад 5 тисяч творів. Працездатність цієї людини вражає. Наприклад, лише за неповний рік до смерті Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7 тисяч поетичних рядків.

Зібрання творів автора становлять 20 томів (Київ, 1950-1956; Нью-Йорк: Книгоспілка, 1956-1962), 30 томів (Xарків, 1924-1929), 50 томів (Київ: Наук. думка, 1976-1986).

За стилем Франко належить до перших реалістів української літератури, він є одним з найвизначніших поетів пошевченківської доби. У його поетичній творчості знаходимо сміливу суспільну і революційну лірику, національні твори, проникливу інтимну лірику, філософські поезії, серед яких рефлексії поета про добро й зло, красу і вірність, обов'язок і зміст людського життя.

У драматургії Франко виявив себе майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії. У жанрі дитячої літератури Франко збагатив українську літературу книгами «Коли ще звірі говорили» (1899), «Лис Микита» (1890), «Пригоди Дон-Кіхота» (1891), «Коваль Бассім», «Абу-Касимові капці» (1895) тощо.

Наукова спадщина Івана Франка, який мав науковий докторський ступінь, також найрізноманітніша. Праці Франка з теорії й історії літератури, літературної критики, починаючи з докторської дисертації «Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман і його літературна історія» (1895) та габілітаційної – «Розбір Наймички Шевченка» (1895), є цінним внеском в українське літературознавство.

У ділянці фольклору й етнографії Франко зібрав багато джерельного матеріалу, написав низку студій і статей про одяг, харчування, народне мистецтво, вірування населення Галичини.

Іван Франко знаний великою кількістю перекладів. Він перекладав з 14 мов, серед інших Гомера, Данте, Шекспіра, Гете, Золя, Б'єрнсона. Зі слов'янських класиків Франко перекладав Пушкіна, Лермонтова, Чернишевського, Герцена, Некрасова, Міцкевича, Ґомуліцького, Асника, Гавлічка-Боровського, Яна Неруду, Махара, Халупку та ін. Серед його перекладів окремо відзначається Біблійна «Книга Буття».

Франко також відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті.

Пропонуємо всім послухати:

Пропонуємо подивитися:

Пропонуємо прочитати: